вівторок, 24 січня 2012 р.

Культурні діячі

Кречко Михайло Михайлович (1925 – 1996) 



Народний артист України, спеціаліст вокального і хорового мистецтва, диригент, культурний і громадський діяч.
Народився 5 вересня 1925 року в с. Порошково Перечинського району.  Після закінчення в 1994 році учительської семінарії працював на робітничій околиці Ужгорода – Радванці, де організував свій перший у житті самодіяльний хор, у якому брала участь робітнича молодь, інтелігенція. Далі навчався в Київській державній консерваторії. Закінчивши з відзнакою консерваторію, у 1954 році повертається в Ужгород. Восени того ж року Міністерство культури України призначає Михайла Кречка художнім керівником та головним диригентом Закарпатського народного хору, який він очолював 15 років.
У 1969 році Михайло Кречко став художнім керівником, директором і головним диригентом державної заслуженої академічної хорової капели "Думка", якій віддав 14 років своєї творчості. З того часу і до останніх днів свого життя жив у Києві. Однак не поривав тісних зв’зків з рідним краєм, Закарпатським народним хором. Михайло Кречко прославив пісенні традиції нашого краю на всю Україну, а вітчизняне хорове мистецтво – далеко за її межами. 
Серед відомих творів композитора – "Літургія Івана Золотоустого", оригінальні хори, обробка народних пісень для хору, праці з музикознавства, фольклорні збірники. Серед відомих обробок, які користувалися любов'ю публіки і були визнані фахівцями є такі пісні: "Гайчі, сину, гайчі", "Летів пташок, понад гору", "Коломийки", "Іванку-Іванку" та багато інших.
Помер Михайло Кречко 25 лютого 1996 року в Луцьку. Похований на Байковому кладовищі в Києві.


У листопаді 2015 року у Порошкові на фасаді місцевої школи відкрили меморіальну дошку Михайлу Кречку – в присутності педагогів і учнів закладу, представників духовенства, численних мешканців.


Послухати твори Михайла Кречка можна за посиланням:

 https://parafia.org.ua/person/krechko-myhajlo/alisten/



Керецман Михайло Михайлович


Заслужений працівник культури України, член Національної Ліги композиторів України,  композитор, диригент, фольклорист і педагог. Народився 16 квітня 1939 року в багатодітній селянській родині у м. Перечині. Закінчив вечірню середню школу у Перечині. З 1958 року Михайло Керецман – студент Ужгородського музичного училища. У 1967 році Михайло Михайлович закінчив оркестровий факультет Львівської державної консерваторії імені М. Лисенка – і з того часу вся його творча та викладацька робота пов’язані з Ужгородом.
Певний час він працює художнім керівником фольклорного ансамблю „Закарпаття” при обласній філармонії, керує комісією оркестрового диригування Ужгородського музичного училища і одночасно ансамблем українських народних інструментів диригентської практики. Михайлом Михайловичом були створені самодіяльні народні фольклорні ансамблі „Розмарія” Закарпатського БТНЗ та „Закарпатські візерунки” УВС Закарпатської області, дитячий фольклорний колектив „Дзвіночки Карпат” при школі мистецтв ім. Ш. Петефі.
Плідно і багато працює М. Керецман і як композитор-аматор. Крім інструментальних творів малих форм та обробок народних пісень для оркестрів народного плану, особливо українських і російських народних інструментів, ним написані оригінальні пісні на слова українських поетів. Не обійшлась його творча діяльність без наших краян: Юрія Шипа, Івана Козака, Юрія Мегели, Василя Мулеси, Юлія Кула, Юрія Ковача. На слова їх поезій Михайло Михайлович написав ноти. Вийшли окремі збірки Михайла Керецмана: „Материнські співанки”, „Давні співанки”, „Мелодії серця”, „Дитячі фольклорні співанки”, „Закарпатські картинки”, „Новти пана Керецмана”, „Беру гуслі в руки”.

Крайник Іван Іванович( 1922 – 2003 )

Заслужений працівник культури, композитор, педагог, керівник-диригент. Народився 12 березня 1922 року в с. Раково, в родині вчителя. Навчався в школі, гімназії, закінчив юридичний факультет в Будапешті. Протягом 14 років брав уроки музики по класу скрипки. Самотужки долав ази музично-інструментального жанру, створював і керував музичними оркестрами. Керівник-диригент понад 20-ти хорових та оркестрових аматорських колективів і не тільки рідної Перечинщини, але й мальовничої Ужанської долини. У квітні 1949 року організував легендарну хорову капеллу „Перечинського лісохімкомбінату”, яка плідно і творчо прожила 45 років, колективу було присвоєно звання народного, нагороджено Почесною грамотою Верховної Ради.Капелла посіла перше місце в Україні серед хорових колективів.
Сам писав музику. Багато творів написано з відомим закарпатським поетом Василем Вовчком. Вокальні колективи виконували його твори „Я дівчина з Перечина”, „Верховинське кохання”, „Верховиночка”.
Помер Іван Іванович Крайник  1 серпня 2003 року.


Пастеляк Іван Іванович

Заслужений працівник культури України, хореограф. Народився 15 травня 1950 року у с.Сімер Перечинського району в родині робітників. У 1970 році закінчив Хустське культурно-освітнє училище по класу хореографії. Не розлучався І. І. Пастеляк з улюбленим мистецтвом і під час армійської служби, танцював в солдатських ансамблях. В 1973 році вступив до Київського державного інституту культури, який закінчив у 1977 році. Майже вісім років працював балетмейстером Закарпатського українського музично-драматичного театру, де здійснив чимало постановок, зокрема до оперети І. Дунаєвського „Вільний вітер”, казки Г. Андерсена „Чарівне кресало”, до п’єс української класики. Працюючи в театрі, створює при Ужгородському міському будинку культури ансамбль танцю „Ритми молодості”. Незабаром цей танцювальний колектив став широко відомим не лише у нашому краї. Танці, які в ансамблі створив і поставив Іван Пастеляк, увійшли до репертуару багатьох танцювальних колективів України і за кордоном.
У 1985 році Іван Пастеляк переходить працювати викладачем хореографічних дисциплін до Ужгородського училища культури, де одночасно з викладанням завідує цикловою комісією хореографічних дисциплін.
У 1988 році талановитому митцю присвоєно почесне звання заслуженого працівника культури України.

Лаба Борис Михайлович

Заслужений артист України, 17 років працював диригентом Державного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г. Верьовки.
Народився 22 жовтня 1937 року в селі Тур’я-Пасіка, в сім’ї робітника. Закінчивши семирічку в Тур’я-Пасіці , середню освіту здобував у Перечині. Після закінчення школи два роки працював робітником Перечинського лісокомбінату, самотужки здобуваючи музичну освіту під керівництвом відомого в Закарпатті диригента, музикознавця Івана Крайника. Згодом Борис Лаба вступив в музичне училище в м. Ужгороді, де провчився 4 роки і закінчив його з „Червоним” дипломом. Відтак, покинувши своє рідне село, свою домівку, юнак успішно склав іспити в Київську консерваторію ім. Чайковського, де одночасно навчався на двох відділах: композиторському й диригентському. Невдовзі йому довірили диригентську паличку у Державній заслуженій капелі бандуристів УРСР. А невдовзі Борис Лаба став диригентом Державного українського народного академічного хору ім. Григорія Верьовки, пропрацювавши в ньому 17 років. Йому присвоєно звання Заслуженого артиста УРСР. Сьогодні Борис Михайлович на заслуженому відпочинку, проживає в м. Києві.

Немає коментарів:

Дописати коментар